Микола Кузьо: «Україна вперше отримала екологічну стратегію, де чітко прописані конкретні показники, яких маємо досягнути до 2030”

У Національній стратегії екологічної політики до 2030 року закладені ключові показники ефективності (КРІ) для України. Про це заявив заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо під час Шостого засідання Панелі Східного партнерства з питань довкілля та зміни клімату, де йшлося про формування цілісного та довгострокового бачення політики держав-партнерів з охорони довкілля.

Микола Кузьо наголосив, що в Україні зараз триває формуванні нової політики управління відходами та  розробляється системний підхід до моніторингу якості води та повітря, а також заходи із впровадження низьковуглецевої стратегії.

“Усі наші цілі закладені у Стратегії державної екологічної політики до 2030 року. Над документом працювали спеціалісти із усіх галузей, із міжнародних та українських організацій. Вперше нами були прописані конкретні показники, яких маємо досягнути до 2030. Вони — реалістичні за поточних економічних та соціальних умов і є одними із наших пріоритетів”, — сказав Микола Кузьо.

Крім того, він нагадав, що Україна значно просунулася в імплементації європейського екологічного законодавства та виконанні своїх зобов’язань щодо  запровадження екологічних вимог, на зразок діючих в країнах ЄС. Зокрема, було ухвалено закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», які зобов’язують враховувати  потреби довкілля ще на етапі розробки та ухвалення рішень.

“Міжнародні партнери відзначають прогрес у впровадженні інструментів оцінки впливу на довкілля. Під час дискусій,  зокрема, експерти ЮНЕП відзначили,  що виконання ОВД коштує бізнесу біля 1% загальної інвестиції в проект та займає порівняно небагато часу,  якщо проект добре підготовлений. Це дає змогу попередити значні негативні наслідки для довкілля і здоров’я людей. Тобто вигода набагато перевищує витрати. Відповідальний бізнес це розуміє і вчиться ефективно працювати в рамках нової процедури. Маємо багато успішних прикладів», — пояснив Микола Кузьо.

Він також повідомив, що Єдиний реєстр ОВД  містить уже десятки звітів бізнесу та висновків уповноважених органів. 

«Є проблеми у тих,  хто погано підготувався і місяцями працює над оцінкою впливу свого проекту. Найчастіше це суб’єкти державного сектору економіки. Саме суб’єкт визначає скільки часу потрібно для підготовки оцінки. Закон цього не регулює. Ми готові розглянути можливість і провести ще навчання для таких суб’єктів,  щоб допомогти.”- сказав Микола Кузьо.

Нагадаємо, що цього року Панель Східного партнерства з питань довкілля та зміни клімату вперше відбувається не у столиці ЄС, а в Києві. Вона  присвячена прогресу країн Східного партнерства у впровадженні положень Люксембурзької Декларації, та обговоренню загальних цілей із реформування національної екологічної політики.

Серед учасників панелі — експерти та урядовці з Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України, а також країн ЄС — Австрії, Словенії, Болгарії та Польщі. У рамках заходу також відбулося обговорення підготовки Другої зустрічі щодо довкілля та зміни клімату, яка відбудеться на міністерському рівні у Люксембурзі у жовтні 2018 року.

Дякуємо, Мінекології.

© 2018, Все права защищены УтильВторПром ®.