За підтримки ЄС у зоні відчуження та на ЧАЕС встановлено систему RODOS для підтримки прийняття рішень у випадку радіаційних аварій та надзвичайних ситуацій

«Впровадження системи підтримки рішень РОДОС у зоні відчуження значно підвищило рівень оперативного реагування на можливі надзвичайні ситуації доповнило і розвинуло наявну систему, яка існувала в зоні відчуження. За допомогою системи можна оцінювати радіологічні ризики, пов’язані з лісовими пожежами, смерчами, затопленням у зоні відчуження заплавних територій, а також з роботами зі зняття з експлуатації ЧАЕС», – повідомив Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук під час прес-конференції з досвіду впровадження в Україні RODOS – Європейської системи підтримки прийняття рішень у випадку радіаційних аварій.

За його словами, радіологічна ситуація в зоні відчуження контролюється Комплексною системою радіаційного моніторингу і раннього попередження, однак здатність програмного модуля цієї системи в моделюванні до цього часу обмежувалася територією 50х50 км, а отже, він був нездатний спрогнозувати поширення радіоактивних речовин за межами території зони відчуження, а RODOS дає можливість моделювати ситуацію у радіусі до 2 тис. км.

«Поширення системи підтримки прийняття рішень РОДОС на зону відчуження – це ще одна важлива віха у спільних зусиллях Євросоюзу та України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» — наголосив Віталій Петрук.

Під час вітального слова Йоханнес Бауер – керівник секції «Екологічна кооперація, енергія, інфраструктура і навколишнє середовище» делегації Європейського Союзу в Україні наголосив на тому, що радіаційна безпека була однією з вимог під час підписання Угоди про асоціацію.

Як зазначив під час виступу Девід Корбет, директор Спільного Офісу Підтримки проектів Європейського Союзу з підтримки ядерної безпеки в Україні, в Україні проект розпочався у 2011 році. Завдяки системі усі дані надходять у Київ, де відбувається процес обробки і прийняття відповідних рішень. Ще у вересні 2017 року українські науковці за допомогою цієї системі змогли спрогнозувати поширення та визначити ймовірне розташування джерела (на Уралі) радіонукліда рутенію – 106 в атмосферному повітрі. В оперативному порядку було проінформовано МАГАТЕ, яке в свою чергу повідомило усі країни Європи про виявлення домішок рутенію.

За його словами, за весь період співпраці з Україною ЄС надало понад 1 млрд євро на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Зокрема, це стосується значних внесків у будівництво НБК, СВЯП – 2, встановлення системи оповіщення і реагування на об’єктах корпорації «Радон», а також оснащення аварійних бригад. У 2016 році між Україною і ЄС було підписано меморандум про взаєморозуміння у цій сфері, а також були окреслені наступні кроки, які потрібно виконати до 2020 року у рамках програм «Інструмент співробітництва з ядерної безпеки» (ІСЯБ).

«Ми зацікавлені і підтримуємо усі проекти, які пов’язані з тим, щоб наші ліцензіати були оснащені сучасними системами реагування, адже найважливіше, щоб інформація була подана оперативно й достовірно. Система дає вичерпну відповідь на усі запитання: звідки, куди, коли, у якому напрямку і яким шляхом було перенесено радіоактивні джерела речовини», — повідомила Тетяна Кутузова, начальник відділу аварійної готовності та радіаційного захисту Державної інспекції ядерного регулювання України.

А науковці Вольфганг Раскоб, координатор проектів з розвитку та впровадження РОДОС, керівник групи з надзвичайних ситуацій Технологічного інституту Карлсруе та Дмитро Требушний, координатор розробки програмного забезпечення системи повідомили, що розробники розпочали свою роботу відразу після того, як сталася аварія на ЧАЕС. Водночас виникло кілька організацій, які займалися вивченням можливості вирішення проблем, які пов’язані з реагуванням під час радіаційних аварій.

Система РОДОС стала результатом спільної роботи кількох організацій. В останній розробці додали опції при реагуванні під час лісових пожеж на забруднених територіях, паводків чи смерчів, — повідомляють розробники системи.

Зі слів Сергія Гончарова, завідуючого відділу інформаційних технологій ДСП «Чорнобильська АЕС», півроку тому ЧАЕС також встановила цю систему. Система була випробувана та добре себе зарекомендувала під час пожежі, яка виникла 5 червня біля ЧАЕС. Також заплановано розробити за допомогою РОДОСА додаткові сценарії реагування на надзвичайні ситуації, які можуть виникнути під час експлуатації НБК, СВЯП-2, СВЯП-1, чи перевезенні відпрацьованого ядерного палива.

Дякуємо, Мінекології.