Василь Полуйко: «Укранські біосферні резервати вчаться адаптуватися до змін клімату»

Заступник  Міністра екології та природних  ресурсів України Василь Полуйко, переконаний, що українські природоохоронні об’єкти як частина всієї   

екосистеми мають бути готові до  кліматичних викликів і  в нових умовах зберегти природні багатства України.

Про це він заявив під час  засідання координаційного  комітету  «Адаптація на основі екосистем до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів».

«ООН назвала зміну клімату найбільшою загрозою для природи й людства у 21 столітті. У цьому контексті результати проекту, що розробляє пропозиції для адаптації екосистем і господарської діяльності на прикладі біосферних резерватів, є стратегічно важливими. Кліматологи радять адаптуватися до нової реальності, а біосферні резервати якраз можуть стати ілюстративними пілотними майданчиками для екосистемної адаптації», — сказав Василь Полуйко.  

Під час зустрічі, на якій був присутній сам Міхаель Зукков (відомий у Європі еколог, нагороджений альтернативною Нобелівською  премією  від Фонду нагород за «Правильний  стиль  життя у 1999 рік») та представники Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина),  було презентовно світові приклади адаптації резерватів.

Нагадаємо, що минулого року цей Фонд разом разом із німецькими партнерами розпочав в Україні  проект, який передбачає  апробацію  нових підходів  до зміни клімату у трьох  біосферних резерватах України: Деснянський (Сумська область), Розточчя (Львівська область) та Західне Полісся (Волинська область).

За словами  заступника Міністра, цей проект створений для того, щоб показати українські біосферні резервати як пілотні території сталого розвитку шляхом створення спільних стратегій та впровадження проектів з екосистемної адаптації до зміни клімату. Особливістю проекту є те, що фахівці намагаються використати ресурси та функції природних екосистем для адаптації до негативних наслідків зміни клімату.

«Обрані біосферні резервати ЮНЕСКО є найкращими модельними регіонами для прикладів екосистемної адаптації до зміни клімату, зокрема й тому, що представляють різні географічні регіони, соціально-економічні умови, а також проблеми природокористування. Вони є польовими лабораторіями з екосистемного стійкого розвитку. І я дякую нашим міжнародним партнерам за  співпрацю  і допомогу», — сказав Василь Полуйко.

За його словами, особливістю проекту є те, що внаслідок адаптації до кліматичних стресів виграє не тільки природа, але й населення, яке щоденно використовує її ресурси. Важливо, що одним з основних завдань резерватів є не тільки збереження природи, а й гармонійна взаємодія природи та людей, які живуть поруч.

Він також пояснив, що власне це і відрізняє резерват від, наприклад, заповідника, де людська діяльність заборонена.

Крім того, під час Координаційної ради було розроблено подальші заходи з адаптації екосистем до змін клімату. Зокрема, зміни складу лісу, переходу від хвойних монокультур до змішаних широколистяних лісів, або створення елементів зеленої інфраструктури в агроландшафтах показують перспективність підходів екосистемної адаптації для зменшення температури поверхні.

Варто відзначити, що  напрацювання проекту будуть розглянуті на серії семінарів за участю місцевих заінтересованих сторін і науковців у кожному з цільових біосферних резерватів протягом наступного місяця.